"Динамо" (Киев) - "Динамо" (Москва) 2:3 (1:2) аннулирован, переигран 0:0

2 мая 1959. 16:00. Киев. Республиканский стадион им. Н.С.Хрущева. Пасмурно. 14 градусов. 40000 зрителей.

Судьи: П.Белов (Ленинград), В.Рамишвили (Тбилиси), В.Андреев (Вильнюс).

"Динамо" К: Макаров; Ерохин, Голубев, Попович, Войнов (к), Фефлов (Коман, 46), Грамматикопуло, Балакин, Каневский, Голодец, Фомин.

"Динамо" М: Беляев; Кесарев, Царев (к), Б.Кузнецов; А.Соколов, Короленков, Урин, Численко, Федосов (Шабров, 75), Ю.Кузнецов, Шаповалов.

Голы: 0:1 А.Соколов (9, с пенальти), 1:1 Фомин (12), 1:2 Шаповалов (16), 1:3 А.Соколов (54), 2:3 Голубев (85).

Дублеры - 0:2.

Примечание: киевляне опротестовали матч, ссылаясь на то, что было якобы недоиграно 52 секунды, и был засчитан гол, который не пересек полностью линии ворот, чего не видел судья, находившийся в 22–25 метрах от ворот. Протест был отклонен как необоснованный, но затем представители обеих команд договорились переиграть матч.
Матч был переигран 21 октября: "Динамо" (Киев) - "Динамо" (Москва) 0:0

Встреча одноклубников

"...Этот матч имел принципиальное значение для обеих команд. Москвичи желали, разумеется, закрепить свое лидерство на старте, киевляне, очень плохо проведшие две первые встречи, считали необходимым "реабилитировать" себя в глазах своих почитателей.
Лучшими игроками и у москвичей, и у киевлян были, пожалуй, центральные защитники - Царев и Голубев. Царев чуть ли не полностью выключил из игры центрального нападающего киевлян Каневского. Во всяком случае вблизи своих ворот он опекал его вполне неважно. Киевлянам из-за этого пришлось несколько перестроить игру своего нападения, причем нагрузка была равномерно перенесена на обоих крайних нападающих - Фомина и Грамматикопуяо.
Надо сказать, что киевские динамовцы в этом матче по сравнению с прошлыми двумя играми определенно "обрели" себя как коллектив. Мы видели сложные действия всех линий команды.
Счет открыли москвичи. За грубость, допущенную защитой киевлян на своей штрафной площадке, был назначен 11 -метровый штрафной, который реализовал Соколов. Не прошло и трех минут, как Фомин четким ударом сквитал результат. Не остались в долгу и гости: Шаповалов вывел свою команду вперед - 2:1. Во втором тайме команды обменялись голами.
Киевляне опротестовали игру, считая, что судья П. Белов нечетко провел состязание. О результатах рассмотрения протеста Секцией футбола СССР будет сообщено в нашей газете..."

(Наш корр.). Киев.
Газ. "Советский спорт", 1959, 5 мая.


11 проти 12

"...Не будемо торкатися питання про справедливість чи несправедливість пенальті, призначеного Бєловим на 10-й хвилині гри у ворота киян після того, як Балакін зіткнувся з Федосовим. Згідно з правилами, призначення 11-метрового штрафного удару повністю належить до компетенції судді і не може бути опротестоване. Але пригадаємо, що в абсолютно такому ж випадку, коли в другому таймі Голодця "знесли" з м’ячем на штрафному майданчику москвичів, П. Белов пенальті не призначив. Не будемо також розмірковувати правильно чи неправильно зарахував суддя третій гол у ворота господарів поля. Хто каже, що м'яч, ударившись у верхню штангу (перш ніж опинитись в руках Макарова), впав за лінію воріт, а дехто твердить, що перед нею. Але факт залишається фактом: з того місця, де він знаходився в момент удару - з центра поля, - П. Белов не міг скласти собі правильного уявлення про події на воротарському майданчику киян і зарахував гол навмання. Повторяємо, ці і багато інших грубих помилок Бєлова під час матчу, хоч і є абсолютно доведеними, не дають формального приведу для опротестування матчу, але всі підстави для цього дала неправильна фіксація суддею часу гри. У кожному таймі Бєлов майже на хвилину раніше, ніж слід було, припинив змагання. Спираючись на це, динамівці Києва опротестували гру. Крім того, київська колегія суддів в спеціальному рішенні просить всесоюзну колегію суддів розглянути питання, чи може П. Белов взагалі допускатись до проведення ігор команд класу "А".
Хід гри був таким: на 10-й хвилині пенальті, реалізоване О. Соколовим, вивело москвичів уперед, але тут же біля воріт гостей подавався кутовий, і Фомін з близької відстані ударом голови зрівняв результат; нічийний рахунок змінився ще до перерви - під час однієї з атак москвичів київський воротар Макаров не зумів отримати в руках сильно пробитий м'яч, і повторним ударом москвич Шаповалов (№ 11) забив другий гол. Третій гол у ворота киян був зарахований суддею після того, як м'яч, сильно пробитий Соколовим (№ 5), ударившись у верхню штангу, відскочив на землю, а звідти у руки до київського воротаря. Після гонга Голубєв ударом голови скоротив розрив у голах до 2:3.
Що можна сказати про гру киян? Вони виступали значно краще, ніж у попередніх матчах, грали дружно, енергійно, наполегливо, і їх поразка - незаслужена".

Г. БОРИСОВ. Газ. "Радянський спорт", Київ 1959, 5 трав.


В Федерации Футбола СССР

"...В связи с поступившими дополнительными материалими президиум Федерации футбола вторично рассмотрел протест киевского "Динамо" на игру с командой "Динамо" Москва и принял решение протест удовлетворить".

Газ. "Советский спорт", 1959, 7 июля.


Примітка. Матч повинен був судити В. Рамішвілі, але ввечері 29 квітня прийшла телеграма, в якій повідомлялося, що матч буде судити П. Белов, а В. Рамішвілі буде суддею на линіі. Суддя П. Бєлов судив матч некваліфіковано, з грубими помилками, і закінчив зустріч на кілька хвилин раніше.
Матч опротестований командою "Динамо" Київ. Мотив протесту: нечітке суддійство П. Белова. Протест задоволений. Результат матчу анульований. Матч переграно

(див. матч № 19 (460).