"Спартак" (Москва) - "Динамо" (Киев) 3:2 (1:1)

8 ноября 1958. Москва. Центральный стадион им. В.И.Ленина. 15:00. 3 градуса. 100000 зрителей.

Судьи: Э.Саар (Таллинн), В.Калевисте (Таллин), Е.Одинцов (Ленинград).

"Спартак": Ивакин, Парамонов, Масленкин, Солдатов, Чистяков, Нетто (к), Мозер, Исаев, Симонян, Сальников, Ильин.

"Динамо" К: Макаров, Ерохин, Голубев, Онисько, Войнов (к), Фефлов, Каневский, В.Сорокин, Голодец, Коман, Фомин (Диковец, 2т.).

Голы: 1:0 Сальников (24), 1:1 Голодец (45), 1:2 Коман (53), 2:2 Ильин (75), 3:2 Сальников (83).

Переигровка аннулированного матча от 15 августа - https://fc-dynamo.ru/champ/prot.php?id=317450

Вирішальний матч сезону

"... Гра почалась без попередньої розвідки. Спочатку деяка перевага була на боці стрімко атакуючих москвичів, але поступово кияни вирівнюють гру і згодом перехоплюють ініціативу. Захисники і півзахисники "Динамо" оволодівають центральною частиною поля, добре підтримуючи дії своїх колег нападаючих. Дуже активно грає Каневський. Він вийшов на поле під номером "7", але фактично грав роль другого центрального нападаючого. Кілька зручних моментів для відкриття рахунку упускають Голодець і молодий Фефлов. Чітко захищає ворота спартаковець Івакін, який в останніх іграх буквально на очах любителів футбола виріс у воротаря високого класу.
Перший гол у звітному матчі був забитий у ворота гостей, причому сталося це досить-таки несподівано. На 24-й хвилині біля воріт "Динамо" подавався кутовий удар, і погано прикритий Сальников зумів головою спрямувати м’яч у сітку. Невдача не збентежила динамівців: вони продовжували наступ. І на останній хвилині першого тайма красива комбінація Фомін - Каневський - Голодець дозволила їм зрівняти результат. З перших же хвилин другого тайма ініціативою міцно оволодівають кияни. Ситуації біля воріт "Спартака" стають все більш загрозливими. Назріває гол. І справді, на 8-й хвилині хороший прохід Комана завершується влучним ударом. 2:1 - ведуть кияни. Не заспокоюючись на досягнутому, вони ще тривалий час штурмують ворота "Спартака" і здавалось, що перемога українській команді забезпечена. Але, як це часто буває, сталось непередбачене. Під загрозою поразки і втрати золотих медалей спартаківці знайшли в собі сили для переходу всією командою в контрнаступ. На 30-й хвилині Ільїн з подачі Симоняна зрівняв результат - 2:2.
До кінця матчу залишалось дуже мало часу, і тут нерви киян не витримали. Захисники стали грати на відбій, а нападаючі в значній мірі втратили між собою взаємозв'язок. За сім хвилин до фінального свистка під час кутового удару біля воріт "Динамо" Сальников зумів забити вирішальний гол. З рахунком 3:2 закінчився цей цікавий, напружений матч, і хоч кияни зазнали поразки, вони залишили у вимогливих московських глядачів найкраще враження..."

А. КАЧАЛОВ. Москва. (По телефону).
Газ. "Радянський спорт", Київ, 1958, 11 листоп.

Промню, читал в воспоминаниях Анатолия Ильина: - Мой "визави" Ерохин играл тактически безграмотно, чрезмерно часто подключаясь в атаку. И, когда при счете 1:2, он опять пошел вперед "помогать нападенцам", я нарочно не стал бежать за ним ))))))), оставшись впереди. В этот раз все сложилось отлично: защитник потерял мяч, его фланг был свободен и нам удалась голевая контратака.